|
|
Сторінка психологаПрактичний психолог : Косач Наталія Богданівна
План роботи практичного психолога ДНЗ ясла-садок №118 Відділу освіти Сихівського р-ну ДПГП ЛМР м. Львова Косач Н.Б. на 2015-2016 навчальний рік
Рекомендація батькам для підготовки дитини до вступу в дитячий садок : 1.Готуйте дитину до спілкування з іншими дітьми й дорослими : відвідайте з малюками дитячі парки і майданчики,привчайте до гри в пісочницях і на гойдалках. 2.Ходіть з дитиною на свята, дні народження друзів, спостерігайте як він поводиться. 3.дізнайтесь який розпорядок дня у групі, і наблизьте режим дитини вдома до режиму садочку. 4.Обговоріть з дитиною , що позитивного є в дитячому садку. Важливо, щоб малюк не боявся, тоді йому легше звикати. У жодному випадку не погрожуйте дитячим садком як покаранням за неслухняність. 5.Можливо в цей садок ходять друзі дитини, чи діти ваших знайомих. Адаптація буде легшою, якщо в групі будуть діти з якими ваша дитина вже колись гралася у дворі чи вдома. 6.Відвідайте дитячий садок у той час, коли діти гуляють, познайомте малюка з дітьми та вихователем. 7.Готуйте дитину до тимчасового розлучення з вами , дайте зрозуміти що це неминуче,бо вона вже велика, а розлука всього на кілька годин. 8.Говоріть малюку ,що це дуже добре ,що він вже великий і його візьмуть у дитсадок. 9.Не віддавайте дитину в дитсадок у розпалі кризи трьох років. 10.Не обговорюйте при малюкові проблем, пов’язаних з дитячим садком.
Як допомогти дитині адаптуватись до ДНЗ? 1. Створити спокійний клімат у сім’ї. 2. Не реагувати на витівки малюка і не карати за капризи. 3. Не залишати дитину в садку на цілий день ( перший тиждень 2 – 3 години) 4. Гратися з дитиною в дитячий садок . 5. Допомогти дитині легко ввійти до дитячого садка. 6. У перші дні говорити дитині, що батьки повернуться за нею,говорити , що вони її люблять. 7. Легко і швидко прощатись з дитиною в садку. 8. У вихідні дотримуватись режиму близького до садка. 9. Одягати відповідно до погоди і температури в ДНЗ. 10.Якщо дитина важко розлучається з мамою, доручити відводити дитину в садок батьку і навпаки. 11.Не допускати перерви у відвідуванні ДНЗ. 12.Якщо впродовж року дитина не адаптувалась потрібна консультація фахівця, щоб не було проблем коли дитина піде в школу. Показники адаптованості дитини: - У дитини немає негативних емоцій; - Діяльність малюка відповідає віку; - Спокійно переходить від одного стану до іншого, від одного виду діяльності до іншого; - У дитини гарний апетит,глибокий спокійний сон; - Малюк бере активну участь у всіх режимних процесах,позитивно ставиться до них. Умови успішної адаптації :
1.Співробітництво і координація зусиль психолога, вихователів та батьків. 2.Забезпечення можливості участі батьків в умовах нового середовища. 3.Встановлення довірливого особистісного контакту з кожною дитиною. 4.Прведення вихователем ритуалів щоденної зустрічі та прощання з дитиною. 5.Сприяння об’єднанню дітей через спілкування, формування традицій групових взаємин. 6.Систематична підтримка інтересу й активності дитини. 7.Погодження дій батьків і педагогів. 8.Створення для дитини сприятливого психологічного комфорту. 9.Врахування індивідуальних особливостей дитини. 10.Формування в дитини адекватних форм спілкування з дорослими і однолітками. Особливості готовності дітей до навчання в школі. Якщо запитати у більшості батьків : ‘’Що таке готовність до школи ?’’, то часто отримуємо таку відповідь : ‘’ Дитина повинна знати букви, цифри в межах 10, вміти лічити, читати.’’ А будь який вчитель скаже інше. Можна сказати ,що є два глобальні критерії готовності дитини до школи – фізіологічна і психологічна.У свою чергу готовність психологічна складається з інтелектуальної, емоційної та соціальної. Спочатку поговоримо про фізіологічну готовність. Бо знайти малюка - шестирічку який би був повністю фізіологічно готовий до школи досить складно. Можна провести тест, що дозволяє визначити чи досягла дитина фізіологічної зрілості : зап’ястя прикласти до маківки і спробувати дістати пальцями вухо. У дорослих це не викликає труднощів, в семирічок – теж. А от серед шести річок є небагато дітей, що здатні це зробити. Ще вважається, що до моменту початку навчання в школі у дитини повинно помінятися мінімум два молочні зуби. Якщо в дитини є логопедичні проблеми – це також свідчить про низький рівень фізіологічної готовності. Народна мудрість свідчить : ‘’ У здоровому тілі – здоровий дух ‘’. І це дійсно так. Навчання в школі потребує від малюка напруги всіх фізичних сил : рано вставати, сидіти 5 – 6 годин за партою, нести портфель з підручниками. Додайте до цього скорочення часу на прогулянки, двогодинне домашнє завдання, відсутність денного сну, відвідування гуртків і ви зрозумієте, що здоров’я першокласників має бути не просто добрим, а відмінним. Одним із найнеобхідніших показників є і психологічна готовність. Її зміст полягає в певній системі вимог, які будуть поставлені дитині під час навчання. Дуже важливо, щоб вона була здатна впоратись із ними. Психологи поділяють психологічну готовність на три види: особистісну, вольову та інтелектуальну. Особистісна готовність складається з навичок і вмінь контактувати з однолітками, вчителями. Уміння поступатися, підкорятися за необхідності, уникати конфлікту. Це сприяє створенню сприятливих умов для подальшого навчання в школі. Дитина, що немає такої готовності вчиться нерівно, успіхи спостерігаються тільки на тих заняттях, які є для дитини цікавими, а решту завдань малюк виконує недбало. Якщо дитина не хоче йти до школи, то причиною цьому може бути залякування школою. Тому необхідно сформувати правильне уявлення про школу, позитивне ставлення до вчителів, книг. Саме особистісній готовності батьки повинні приділяти особливу увагу. Вольова готовність. У школі дитину чекають не тільки друзі, ігри та розваги. Деякі батьки прагнучи підготувати дитину до школи забувають нагадати дитині, що навчання в школі – це напружена праця. І від дитини вимагають робити не тільки те, що їй хочеться, але й те , що вимагають вчителі, шкільний режим, програма. Дитина вже здатна поставити мету, створити план дії, реалізувати його, оцінити результат своєї дії. У віці 6 років дитина спроможна вже аналізувати власні рухи і дії. Тому вона може навмисно заучувати вірші, відмовитися від гри , здатна побороти страх перед темною кімнатою, стримати сльози від розбитого колінця. Це є важливим для розвитку гармонійної особистості і важливим аспектом для формування в дитини пізнавальної діяльності. Вона полягає у формуванні в дітей здатності переборювати труднощі. Прагненні не пасувати перед ними, долати їх самостійно або за невеликої підтримки дорослого. Це допоможе дитині управляти своєю поведінкою в школі. А складається така поведінка за наявності дружніх партнерських відносин між дитиною та дорослим. Інтелектуальна готовність. Саме інтелектуальній готовності батьки віддають пальму першості . Так, дитина читає, лічить в межах ста… Та важливо не те, а щоб дитина була розумово розвиненою, щоб вона вміла вчитися. Розумовий розвиток не полягає у зазубрених літерах чи цифрах. Дитина повинна вміти спілкуватися, висловлювати свої думки, для цього потрібен словниковий запас. Джерел інформації тепер багато тому словник дитини швидко зростає, але це ще не свідчить, що так само швидко розвивається мислення. Тут не існує прямої залежності. Дитина повинна навчитися порівнювати, узагальнювати, робити самостійні висновки, аналізувати. Тому дитина здатна засвоїти залежність між предметом, його функціями, прагненням і поведінкою. Але досягає дитина цієї здатності тільки коли з нею займаються. Причому не навчаючи спеціально, а спілкуючись. Дітей дошкільного віку характеризує загальна допитливість. Але часто трапляється так, що вона чомусь у школі зникає, переходить у загальну пасивність. Ця інтелектуальна пасивність переходить у відставання. Як цього уникнути? Необхідно завжди відповідати на запитання . Якщо своєю увагою ви будете підтримувати її інтерес до пізнання, то їй буде легше розвиватися. Нехай дитина вчиться орієнтуватись в навколишньому середовищі та осмислювати отримані відомості. Крім мислення для малюка дуже важливою є емоційна зрілість, яка містить самоконтроль та вміння зосередитись на конкретній роботі. До шести – семи років дитина повинна знати свою адресу, назву міста, країни, столиці. Знати імена по батькові батьків, де вони працюють і розуміти , що дідусь тато батька або матері і т.д. Орієнтуватися в порах року , їхній послідовності та основних ознаках. Знати назви місяців, днів тижня, основні види дерев, квітів, розрізняти свійських і диких тварин, класифікувати та групувати предмети ( меблі, посуд, одяг, транспорт, птахи, звірі, комахи, планети, міста, тощо). Діти повинні орієнтуватися в часі, просторі, вміти встановлювати причинно – наслідкові зв’язки, робити висновки. Дошкільнята ці знання отримують із досвіду, але якщо поруч нема дорослого , який має певні знання і може відповісти на цікавість дитини, чи просто звернути дитячу увагу на навколишній світ, то дитина не може повноцінно отримати ці знання і вони будуть поверхневими або ж взагалі спотвореними.
План роботи практичного психолога ДНЗ ясла-садок №118 Косач Н.Б. на 2014-2015 навчальний рік
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
