Сторінка музкерівника

Річний план проведення свят

Музика як засіб всебічного розвитку дитини

                 Великий радянський композитор Д. Д. Шостакович відзначив «У горі і радості, у праці та на відпочинку - музика завжди з людиною. Вона так увійшла в наше життя, що її приймають як щось належне, як повітря, яким ми дихаємо не замислюючись, не помічаючи ... На скільки б біднішим став би світ, втративши своєрідність мови , яка допомагає людям краще розуміти один одного ».

                   Аматорами і знавцями музики не народжуються, підкреслював композитор, а стають. Чим раніше музика увійде в життя людини, тим глибше і точніше це мистецтво займе місце в її душі. Все те, що отримує дитина в період дошкільного дитинства, багато в чому залежить те,  що приносить вона суспільству в майбутньому. Саме в цю пору життя закладаються основи різноманітних якостей і властивостей у формування особистості дитини, її інтереси і здібності.

                    Психологи відзначають, велика частина придбаного в цей період, засвоюється дуже швидко, і запам'ятовується на довгі роки, часом до кінця життя.

                     Вже відомо, що найкраще виявляються музичні здібності. Два основні показники музикальності, емоційна чуйність і музичний слух, проявляються в перших же місяцях життя дитини. Малюк здатний емоційно відгукуватися на веселу або спокійну музику. Він зосереджується, затихає, якщо чує звуки колискової. Коли навіть лунає весела, танцювальна мелодія, змінюється вираз його обличчя, пожвавлюється рух.
        Науковцями встановлено: дитина здатна розрізняти звуки по їх висоті вже в перші місяці свого життя. Особливо очевидний цей факт, у тих, хто стали професійними музикантами. Вражаючі здібності проявив Моцарт у чотири роки, він грав на органі, скрипці, а в п'ять років вже створював перші твори.
             Мета впливу музики на виховання дітей - це залучення музичної культури в цілому. Вплив музики на формування особистості дитини,та на розвиток творчої діяльності дітей дуже велика. Музика, як і будь-яке мистецтво здатне впливати на всебічний розвиток особистості дитини, спонукати до морально-естетичних переживань, вести до перетворення навколишнього,до активного мислення. Загальне музичне виховання має відповідати основним вимогам: бути загальним, що охоплює всіх дітей і всебічним, тобто гармонійно розвивати всі сторони формування особистості дитини.

             Часто дорослі ставлять запитання: «Навіщо долучати дитину до музики, якщо у неї немає яскравих проявів?»         Висновки про музичність дитини можна робити лише після того, як вона отримає правильне і належне музичне виховання та навчання.
              Всебічність музичного виховання виступає як один з ефективних шляхів морального збагачення,формування особистості дитини. Вплив музики об'єднує дітей в єдиному переживанні, стає засобом спілкування між дітьми.
                 Музичний досвід дітей ще дуже малий, але він може бути досить різноманітним. Майже всі види музичної діяльності на первинних засадах доступні дітям, вони забезпечують різнобічність музичного та загального розвитку особистості дитини. Через виховання естетичного ставлення до навколишнього світу, через розвиток здібностей, емоційного співпереживання почуттів і думок, виражених у творах, дитина входить в образ. Вплив музики спонукає її до «чудової здатності радіти за інших, переживати за чужу долю, як за свою».
                Дитина, спілкуючись з музикою, розвивається всебічно, вдосконалюється фізичний вигляд дитини, встановлюються гармонійні зв'язки. У процесі співу розвивається на тільки музичний слух, але і співочий голос, а, отже, і голосовий руховий апарат. Музично ритмічні рухи спонукають до правильної постави, координації рухів, їх гнучкості й пластичності.
                Дитина здатна відчувати характер, настрій музичного твору, співпереживати почутому, виявляти емоційне ставлення, розуміти музичний образ, помічати хороше і погане, долучатися тим самим до різних видів художньої діяльності. Діти також здатні вслухатися, порівнювати, оцінювати найбільш яскраві і зрозумілі музичні явища.
               

Вплив музики на різнобічний розвиток та формування особистості дитини забезпечується завдяки тісному взаємозв'язку естетичного виховання з моральним, розумовим та фізичним.

Розвиток музичного слуху,та відчуття ритму в дитини

Музичне виховання відіграє важливу роль в гармонійному розвитку дитини:

-виховання любові та цікавості до музики;

-розвиток музичного сприйняття,та музичного слуху;

-знайомство дітей з різноманітними музичними творами;

-розвиток творчої активності;

-розвиток рівноваги,покращення орієнтації у просторі,розвиток дихання;

-виховання та формування музичного смаку дитини;

-виправлення низки мовленнєвих недоліків.

Рання поява музичних здібностей у дитини говорить про необхідність почати музичний розвиток дитини.Не опускайте руки якщо спів,або рухи дітей далекі від ідеалу,систематичні заняття обов’язково дадуть позитивний результат.Важливу роль відіграє спілкування вашої дитини з музикою,але не забувайте допомогти дитині зрозуміти її зміст,характер,та тим самим створити в уяві певну картину.                                             

Співайте з дитиною пісні,допомагаючи тим самим запам’ятати текст,попросіть заспівати та одночасно прохлопати в дололі ритмічний малюнок пісні.Якщо в дитини не виходить не засмучуйтесь,та не опускайте руки.Почніть з простішого.Нехай дитина декілька раз заспіває пісеньку,після чого попросіть прохлопати ритмічний малюнок пісеньки,тим самим виконавши пісеньку долонями.Ця легка вправа обов’язково приведе до високих результатів.

                                    {C}

                                                                   Мовленнєві та музично-рухові вправи за системою
                                                                                                      Карла Орфа  

          Система музичного виховання Карла Орфа за півстоліття свого існування здобула багато шанувальників у всьому світі та статус своєрідного педагогічного руху з власним центром,навчально-методичними виданнями,тематичними конференціями.

                 Музична терапія є провідником у світ звуки, ритму, гармонії. Музика допомагає дитині почути, відчути різноманіття навколишнього світу, завдяки мелодії дитина вчиться пізнавати себе і близьке оточення. Тому важливо якомога раніше надати дитині можливість познайомитися з музикою.
                 Композитор ввів термін "елементарне музикування", тобто процес, що складається з декількох елементів: співу, імпровізації, руху та гри на музичних інструментах. Карл Орф розробив дитячі пісеньки, п'єси і вправи, які легко можна змінювати та створювати нові разом з дітьми.
                Гнучкий матеріал для занять спонукає дітей фантазувати, складати і імпровізувати. Таким чином, на музичних заняттях досягається мета розвитку творчого початку дитини.
               Методика Карла Орфа враховує індивідуальні особливості дитини і дозволяє ефективно взаємодіяти дітям з різними навичками, здібностями і потребами;закладає величезний потенціал для розвитку дітей раннього віку та подальшої творчої діяльності.На музичних заняттях за методикою Карла Орфа створюється атмосфера ігрового спілкування, де кожна дитина нарівні з дорослим може проявити свою індивідуальність.
               Єдина структура занять допомагає дітям добре орієнтуватися в новому матеріалі, творити, створювати образи і радіти успіхам. Діти вчаться спілкуватися з однолітками, у них підвищується психічна активність, розвивається емоційна сфера.
               Мовні вправи. Розвивають у дитини почуття ритму, сприяють формуванню правильної артикуляції, показують різноманітність динамічних відтінків і темпів. Ця форма роботи підходить для загального музичного розвитку.
        Музично-фізичні вправи. Активні вправи готують дітей до спонтанних руховим виразів, вчать зображати настрою і звуки з допомогою елементарних рухів - ударів, кліків, притопов.У дітей виробляється швидкість реакцій, вміння чекати і знаходити момент вступу. Виконуючи музично-фізичні вправи, дитина виконує і творить одночасно, він починає сприймати музику через рух.
        Елементарний музичний театр. Цей елемент являє собою інтегративну ігрову форму діяльності, що передбачає одночасне вплив музики, руху, танцю, мови та художнього образу образотворчої грі.
         Популярність методики музичного виховання Карла Орфа зростає. Значення системи раннього музичного розвитку дитини велика, оскільки дає передумови для подальшого творчого розвитку особистості та самопізнання.

          Система музичного виховання Карла Орфа дає змогу оптимально поєднувати кілька видів діяльності дошкільників: логаритміку,спів,рух,та гру на музичних інструментах. Така діяльність дуже подобається дітям і,водночас,розвиває їхній творчий потенціал,адже діти не лише слухають чи виконують музичні п’єси,а й самі творять музику.

           Карл Орф написав багато вправ,пісень,ігор,у процесі виконання яких дозволена творча свобода. Сутність цих вправ полягає в декламації віршів або прози під супровід:

     -«озвучення» жестів-плескання тощо;

     - голосові звукові ефекти-кряхтіння,шепотіння,цокання язиком тощо;

     - ритмічний акомпанемент  шумових музичних інструментів.

           Такі вправи доступні дітям і молодшого,і старшого дошкільного віку.

        Використання рухових елементів під час мовленнєвих вправ допомагає навчити дітей зображати музичні звуки,плескаючи у долоні,виляскуючи пальцями,тупаючи ногами тощо.У дітей формуються швидкість реакції,терплячість, кмітливість. Крім того,поєднання слів і рухів сприяє ще й ліпшому запам’ятовуванню текстів дітьми,формуванню в них чіткої дикції.

Робота з дітьми, які нечисто інтонують.

 У кожній групі або класі є діти, які нечисто інтонують. Більшість дітей за умови використання педагогом відповідної методики роботи, ігрових елементів з часом долають цей вокальний та слуховий недолік. Так, наприклад, дітей потрібно вчити:

-         розпізнавати:

 а) звуки різної висоти і співвідносити їх під час гри з певними іграшками. Наприклад, високі звуки – з пташкою або маленьким цуциком, низькі звуки – з ведмедиком або великою собакою тощо;

 б)тембральне забарвлення музичних інструментів, які звучать в різних регістрах;

 -    із заплющеними очима впізнавати, хто з дітей співає або читає вірш, оцінювати якість цього виконання (інтонаційно чисте звучання, чітка вимова тощо);

 -   уважно прислухатися до чистого співу сусіда, голосом повторювати за ним інтонацію окремої фрази або відтворювати ритмічний малюнок;

-   користуватися різними мовленнєвими інтонаціями (під час запитань, читання віршів, спілкування).

Значення планування музичних занять з дітьми різного дошкільного віку.

  Важливе значення в організації музично-естетичного розвитку дітей дошкільного віку є правильно розплановане заняття, під час проведення якого добирають найважливіші завдання, які реально можна розв‘язати за певний час. Важливе значення має перспективне планування, що є основою наукової організації педагогічного процесу музично-естетичного розвитку дітей. При плануванні роботи обов‘язковим має бути врахування вікових особливостей дітей дошкільного віку.

 Молодший дошкільний вік – залучення дітей до слухання у виконанні педагогів, викликати у дітей інтерес до порівняння музичних звуків із звуками навколишнього середовища, привчати дітей розрізняти музику за характером, темпом, динамікою, підводити дітей до розрізнення музичних жанрів, залучати дітей до підспівування та співу разом з дорослими доступних за змістом пісень, формувати музично-рухові навички, заохочувати до емоційного спілкування в таночку один з одним, з дорослими, виховувати основи музичної культури.

 Середній дошкільний вік - збагачення досвіду і розвиток інтересу дітей до виконання вокальних та інструментальних музичних творів, підводити дітей до розуміння співвідношення змісту з найбільш яскравими засобами музичної виразності твору, продовжити ознайомлення з доступними для дітей зразками української народної музики, закладати основи музичної культури. Вчити співати природним голосом, без напруги, розвивати вміння до танцювально-ігрової діяльності, заохочувати дошкільнят до активної участі у фольклорних дійствах, зацікавити дітей мелодійними музичними іграшками-інструментами, залучити дітей до відтворення на інструментах звуків природи.

 Старший дошкільний вік - Збагачення музичного досвіду дітей, використовуючи вже знайомі їм твори та зацікавлюючи новими інструментальними і вокальними творами із складнішим розвитком музичного образу, підтримувати у дітей бажання співати, виховувати любов до пісні, залучати дітей до імпровізації, сприяти розвиткові творчих здібностей дошкільнят.

Застосування театралізації як творчо педагогічного методу в організації та проведенні свят та розваг.

 В матеріалі розглянуто останні досягнення і дослідження вітчизняних вчених у сфері вікової музичної психології, які довели, що дошкільний вік – це вік розвитку дитячої музичної діяльності. Дітям все вдається: сприймати та переживати музику, грати на музичних інструментах, самореалізуватися в музичних іграх-драматизаціях. Запропоновано та висвітлено різні форми організації прилучення дошкільнят до скарбниці вітчизняного та світового музичного і театрального мистецтва. Однією з таких форм є організація мистецько-художньої діяльності дітей під час розваг і дозвілля малюків, де провідне місце відводиться музично-театральній діяльності, котра має вплив на різні сторони розвитку дітей дошкільного віку.

 Музично – дидактичні ігри як засіб розвитку музичних здібностей дітей дошкільного віку.

  Музика і гра... Що в них є спільного? Адже не випадково музичне виконавство називають грою. Гра – це не імітація життя, а саме життя. Це насамперед творча дія, яка розгортається не в реальному просторі, а у світі символічних значень, живої фантазії. На заняттях ігрового типу діти вчаться через стосунки, контакти, тому в них формується почуття співпричетності й співпереживання.

 З раннього дитинства в різноманітній ігровій діяльності через механізм наслідування різних граней життя дорослих відбувається особистісне становлення маленької дитини. Вона набуває мовленнєвий і комунікативний досвід, засвоює практичні, зокрема музичні здібності.